Про українське фентезі

Коли ти комусь даруєш книгу, треба встигнути її до цього прочитати. І добре, коли це підліткова література, у тебе температура і цілком законний привід провести кілька днів у ліжку. «Рубінову книгу» Керстін Ґір я прочитала за два дні. Час пролетів непомітно, а я на останніх сторінках схаменулась, що історія не закінчується і треба шукати інші частини, бо цікаво ж, що там далі з ними усіма.

Звичайно, мій багаторічний читач майже з перших сторінок знав, хто там хто і у кого з ким що буде. Але в якийсь момент той зануда пішов геть і мені вдалось просто насолодитись читанням. Звичайно, загальний сюжет банальний. Проте хто головний поганець, я не могла здогадатися до останнього. Вірніше, я саме про нього забула, бо почала переживати, щоб поганцем не виявився отой симпатичний дядечко. Врешті, все знову-таки було логічно. Але цікаво. І це ж книга про підліткове кохання, про перше почуття, про переживання нормальної нецілованої щирої дівчинки без будь-якої вульгарності. А це прекрасно!

Я взагалі хотіла про інше трохи сказати.

По-перше, про видавництво. «Рубінова книга» вийшла в прекрасному оформлені. Це цілком дівчача книжка з будь-якого погляду. Плюс якісний переклад і хороша редакторська робота (останнім часом звертаю на це увагу).

По-друге, хочу таку українську літературу. Бо що в нас пишуть для підлітків? Серйозно, ґуґл видав мені кілька списків, але жодна книжка українського автора мені не сподобалась. Ні анотації, ні назви, ні обкладинки. Особливо розчаровують обкладинки, хоча це найперше, на що звертаєш увагу, якщо не шукаєш якусь конкретну книгу. Звичайно, я можу помилятися, а той, хто шукає – завжди знайде. Але я не хочу шукати. Я хочу прийти в книгарню, купити чи не будь-яку підліткову книгу і бути впевненою в її якості.

Дайте мені якісне українське фентезі! Я пам’ятаю себе в тому віці – мені хотілось читати про чарівні пригоди і неймовірні історії, про інший світ, але зі знайомими проблемами. І я читала Дяченків. І Роулінґ. Інші фентезі. Вибачте, але я цілком переконана, що найкраще зацікавлювати дитину до читання саме казками і фентезі. Обрати те, що подобається – роботи, маги, феї – і вперед! А не подавати історію хлопчика з сусіднього під’їзду. Діти не дурні. Вони залишають магію в книжках, а у цей світ приносять звідти добро, і жертовність, і дружбу, і відповідальність, і безліч всього хорошого.

Дайте мені якісне українське фентезі! Не самій же його писатиJ